13 січня 2007

Постанови
Тридцять третьої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії
Української Греко-Католицької Церкви
Київ, 15-16 грудня 2006 року Божого
• Визначити першу неділю після Різдва ( Пам'ять святих і праведних Йосифа Обручника, Давида-царя і Якова, по плоті брата Господнього) Днем мігранта в Українській Греко-Католицькій Церкві.
• Доручити Преосвященному Владиці Діонісієві (Ляховичу) та Преосвященному Владиці Глібові (Лончині) опікуватись душпастирством мігрантів.
• Направити на повторне перше читання проект “Положення про обов'язки протопресвітера”.
• Для ґрунтовного опрацювання проблеми харизматичного руху в Україні докладніше вивчити роздані матеріали й розглянути це питання на одній із наступних сесій Митрополичого Синоду.
• Заохочувати священиків і проповідників ширше висвітлювати перед вірними глибину й багатство нашої літургійної традиції.
• Тридцять четверту сесію Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства провести в лютому 2007 року Божого.
Ці постанови стають правомірними з 29 грудня 2006 року Божого.
Голова Синоду Єпископів
Києво-Галицької Митрополії
Української Греко-Католицької Церкви

+ Любомир

УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ

Українські звичаї на португальській землі.
Більше 4 тисяч кілометрів розділяє українців Португалії з Батьківщиною. Хоч на чужині кожний з нас старається інтегруватися в нове життя, в нове оточення та український дух ніколи нас не полишає.
Український зимовий календар багатий святами. Та природа теплої Португалії, здається, зовсім не дає відчути того, звиклого з дитинства, зимового різдвяного настрою. Тому туга за рідними святами відчуттями заставляє творити свято по-українськи...
Ще в неділю, 17 грудня, після Божественної Літургії всіх українських дітлахів в м. Фаро вже втретє вітав „Святий Угодник Миколай” в церкві святого Антонія. Це свято потішило і малят, і дорослих. Учні Української недільної школи підготували сценарій вивчили пісні і вірші, батьки виготовили справжні театральні костюми. А неслухняний чортик Антипко приніс свої „подарунки” та охочих мати різочку так і не виявилося.
Світлини та розповідь про наше свято Миколая були надруковані на сторінках газети для іммігрантів зі Східної Європи „Слово”.
А 31 грудня Дід Мороз та Снігурочка запросили малюків провінції Алгарве на свято новорічної Ялинки, яке проводили українські школярики в церкві святого Луїза в місті Фаро. Хороводи навколо ялинки, рухливі ігри та розваги, а ще багато подарунків від Діда Мороза звеселили всіх присутніх на святі.
Стіни святкового залу прикрашали роботи учасників конкурсу дитячих малюнків „Різдвяна містерія”.
Багато дорослих прикладають всі зусилля, щоб наші діти знали і любили українські звичаї, відчували себе частинкою великої нації з повчальною історією, багатою культурою і глибокою побожністю.
Тому вперше проведена у Фаро 5 січня дитяча Служба Божа, яку відправив отець Олег Трушко, об’єднала десятки дітей і батьків в Українській Церкві. Для того багатьох дітей ця Божественна Літургія рідною мовою була першою в житті.
Маленькі українці відкрито і щиро прислухаються до всього рідного: з наполегливістю вивчають українську мову, з цікавістю готують і проводять національні свята, з повагою слухають Слово Боже. І це ще один з доказів необхідності національно-духовного виховання дітей в українському середовищі далеко на чужині. Адже кожна людина на Землі буде повноцінною лише завдяки усвідомленній етнічній самоедентичності.
Бо ж пам’ятаймо українську пісню „Без корінню саду не цвісти”...
Директор школи в м. Фаро Дмитрук Наталія.

12 січня 2007

Василій Великий

Василій Великий, Святий Василій (гр. Μέγας Βασίλειος) (329-379) - святий, архиєпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, одна з найсвітліших і найславніших постатей старовинної грецької Церкви. Його особа під кожним оглядом незвичайна, велична, світла та гідна подиву. Він не тільки аристократ з походження, але й аристократ духа, характеру, науки і святости. Печать його глибокої віри, геройської любови Бога і ближнього, науки і святости спочиває на цілій Христовій Церкві, на монашому житті Сходу й Українського народу.
З цієї нагоди хочемо привітати усіх іменниників з Днем Ангела, а також усіх тут на чужені і Ваші родини, з Старим Новим Роком.
Капеланія священників УГКЦ у Португалії.

06 січня 2007


Різдвяне послання.
Дорогі брати і сестри українці. З нагоди Свята Різдва, від імені Архієпископа Мауріліо і від себе особисто ,вітаю вас з Новим 2007 роком ,бажаю вам благословення милосердного Бога ,що дарується нам через Ісуса Христа в єдності Святого Духа. То правда, що через Ісуса Христа Сина Чоловічого, який став людиною,Бог обдаровує нас всіма ласками і добрами.
Можемо сказати ,що Новий рік починається з свята Різдва Христового, тому що все сталося через посередництво Сина Божого і Вічного Слова ,про що говорить Св. ап. Іван у своїй Євангелії: « Все через Нього сталося і нічого без Нього не сталося ». ( Ів.1 2) Прихід Божого Сина приніс нам спасіння, мир, радість, любов, надію, правду, зміст життя, щедре Боже Благословення.
Наша молитва, хвала, прохання про ласки які завжди линуть до Бога-Отця, джерела всякого благословення, що отримуємо Від Бога, Його Сина Ісуса Христа в єдності Святого Духа. Ісус Христос—єдиний наш Спаситель і Посередник. Від Нього отримуємо Боже Благословення. Його прихід, Його Різдво, Його Воплочення—це основа нашої віри. Ісус Христос є нашим миром, нашим Спасителем, нашою радістю, надією, і саме про це говорить Христос у розмові з Никодимом: « Бог так полюбив світ що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен хто вірує в Нього не загинув, а жив життя вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним – світ спасти ». ( Ів.3 16-17) .
Різдво Христа - це свято любові свято Бога, бо Бог є любов і жертвує Свого Єдинородного Сина, а це є найкращий доказ Його любові до нас. Свято любові, свято Різдва є протилежністю гріхові, ненависті, егоїзму і несправедливості. Різдво є противагою всякому родові насильству, неповазі до життя, пониженню людини. Єдинородний Син Божий, Ісус Христос, справді народився, жив подібно до нас як людина, помер і воскрес задля любові до нас, ради нашого спасіння, і Він є найбільшим Добром для людини. Бог Отець звиртаючись до нас черех Ісуса, Свого Сина, каже нам любити Його, любити ближнього як себе самого, любити всім своїм серцем, всією силою своєю. Той, хто прагне зберігати Заповіді і чинити Божу Волю, має обов’язок любити, любити Бога і ближнього, і про це говорить перша і найголовніша Заповідь Нового Заповіту: « Хто не любить не знає Бога бо Бог є Любов » , або « Бог є Любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому » (1 Ів. 4 16 ) . Про це каже Св. ап. Іван у своєму листі, і коментує Св. Отець у своїй чудовій Енцикліці « Бог є любов » . І знову зустрічаємо в Св. Івана: « З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу, і ми також повинні за братів душі класти » ( 1 Ів. 3 16 ) .
Різдво –це свято радості, тому що Бог став одним із нас. Ця радість, об’явлена Марії, Матері Ісуса через ангела Гавриїла « Радуйся Маріє » була дана також Вифеємським пастухам « Об’являю вам велику радість » ( Лк. 2 1 ) . Ми християни, знаємо, що Ісус Христос—Син Божий, родився, помер і воскрес заради нас, знаємо також, що Він нам обіцяв приготувати місце у небі і вічне спасіння, саме тому, не можемо бути сумними, як інші, в яких немає надії, так нас вчить св. ап. Павло. Навпаки, ми маємо нести світу надію, тому світу, в якому живемо і покликані відкрити зміст нашої надії і без страху свідчити своєю християнську віру, цьому суспільству, яке далеко від Бога і до Нього байдуже.
Різдво Христове несе з собою мир, обявлений Вифлеємським пастушкам, цей мир маємо поширювати, а також помагати з усіх своїх сил його будувати. Ми покликані бути будівничими миру і бути післанцями прощення між людьми . У Міжнародний день Миру 1- го січня папа Бенедикт XVI у своєму посланні сказав до світу: « Людина—це серце миру» . Мир - це Божа Ласка, але також місія для кожного з нас залишатися людьми. Мир не можна побудувати без любові, без діалогу, без пошани до життя, без поваги до людини, без правди, добра, без того самого миру, який має народитись і плекатися у наших серцях і в наших родинах. Мир неможливий без прощення, і все це має поєднатися.
Мир - це Дар Бога, і також плід наших зусиль, праці. І ніяке добро є неможливим без нашої участі і без наших зусиль і бажання. Бог, який хоче нас спасти, поважає нашу волю, не накидає своєї волі, і невтручається у наше життя без нашої згоди. Св. Августин каже: « Бог створив людину без людини, але без людини людину спасти не може » . Ви, які залишили рідну землю, свої родини у пошуці кращого життя, повинні бути пильними і не загубити свою душу тільки заради кращого матеріального життя, неповинні ніколи забувати християнських цінностей. Але памятати слова Христа: « Що є варте для людині здобути весь світ, а занепастити свою душу » . Христос заперечує слова сатани: « Не одним хлібом живе людина, але словом, яке виходить від Бога ». Ми живемо в часах ідолопоклонства, тому не можемо забути про обов’язок: в усьому Бога любити і славити Його, любити ближнього як себе самого. Ідолопоклонство є небезпекою постійною у цьому суспільстві добробуту і вигоди, що не знає Бога і провадить до того, щоб ми замість Бога прийняли добро, блиск і оманливість матеріальних речей. Саме тому, маємо бути уважними і пильними, щоб « не замінити Божу правду на неправду і честь служити творінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен вовіки … » (Рим. 1 25 ).
Великий гріш засліплює, міняє людей .Тому, не можемо вибирати матеріальне добро, багатство, вигоду, коли це провадить до того, що забуваємо про Бога. Ісус народився у бідності і в тиші, прийшов на землю, щоб служити іншим, а не щоб Йому служили, прийшов дати життя і дати його у всій повноті. Нехай Христос допомагає вам сповнити це служіння у вашому житті і ніколи не забувати Велич і Доброту Божу, що сталася людиною, подібною до нас, крім гріха, щоб і ми всі осягнули нашу мету:спасіння і вічне життя. З найкращими вітаннями і побажаннями ваш слуга у Христі.
+Єпископ-помічник Don Amândio José Tomas .
Évora 6 de janeiro 2007.

Різдвяне привітання Блаженнішого Любомира
Високопреосвященним і Преосвященним Владикам! Всесвітлішому, Всечеснішому Духовенству! Преподобним Монахам і Монахиням! Дорогим у Христі Мирянам! Мир у Господі!

Дорогі у Христі! З Божою допомогою дожили ми до цьогорічного празника Різдва Господа нашого Ісуса Христа. З цієї нагоди, такої урочистої і радісної, бажаю усіх вас привітати, - привітати тих, хто святкує цю подію на рідних землях, тих, хто живе у місцевостях, де наша Церква має свою розвинену структуру, і тих, хто перебуває там, де немає формальної присутності Української Греко-Католицької Церкви. Усіх вас, хоч би якими були обставини вашого життя, сердечно вітаю!
Прохаю тих із вас, хто є таким щасливим і має нагоду разом з усією родиною сісти до Святої вечері, подякувати Господові за цей великий дар і саме в той час згадати своїх братів і сестер у Христі, які віддалені великими відстанями та змушені далеко від рідної оселі святкувати Різдво. Можливо, таке розділення є тимчасово чимось необхідним, але особливо у Святий вечір відчуваємо драматичність такої ситуації і на очі навертаються сльози. Їх висушити може хіба що надія на швидку зміну.
У нас є звичай при свят-вечірньому столі залишати місце для тих, хто не має з ким сісти до Вечері, бо змушений перебувати далеко від рідних. На Святий вечір будемо про вас, дорогі у Христі, особливо пам’ятати.
Чого передусім у цей час я хочу усім вам з глибини серця побажати? Оскільки Христове Різдво за своїм змістом, літургійною формою, прадавніми звичаями вважають найбільшим родинним святом, то воно повинно бути тим часом, коли маємо одне про одного думати, одне за одного молитися, а якщо потрібно – одне одному допомагати. Одне слово, якщо ми поширимо розуміння Христового празника на всіх членів нашої Церкви і нашого народу, то відчуємо себе у Христі-Господі причасниками однієї великої родини. Кажу «у Христі-Господі», бо саме Його прихід і перебування між нами надає усім нашим людським зв’язкам особливого значення, підносить, змінює їх всупереч всім тим, хто через людські обмеження і немочі протистоїть відчуттю тієї родинної єдності. Світ, у якому немає Бога, який відкидає новонароджене Дитятко, не може досягнути висот і змушений перебувати в багні нетерпеливості й ненависті. Тому, коли сьогодні наші вуста промовлятимуть привіт «Христос рождається!», нехай це буде великим актом віри нашого серця, що всі ми - діти Божі, члени одної родини і що немає сили, яка б нас змушувала бути одне одному недругами.
Сердечно вітаю вас, дорогі брати і сестри!
Христос рождається!

+ ЛЮБОМИР

Київ, 4 грудня 2006 року

Розклад Богослужень на Різдво 2007 р. у Пртугалії.


Лісабон
6 січня – Царскі Часи і Св.Літургія – 18.00
Igreja N.S. de Nazaré (rua Quirino da Fonseca 2ª)
7 січня – Різдвяна св. Літургія – 14.00
Igreja S. Domingo (praça Rossio)
Різдвяний Вертеп – 17.00 (praça da Figueira)
о. Давид Колеша ЧСВВ

Ситубал
7 січня – Різдвяна св. Літургія – 10.00
о. Давид Колеша ЧСВВ




Алгарве
(7 січня)
Різдвяна св. Літургія
San Brás – 0.00 – igreja Matriz
Portimão – 4.00 – igreja S. José
Albufeira – 7.00 – igreja S. Ana
Faro – 10.30 – igreja S. António
о. Олег Трушко


Фатіма
Різдвяна св. Літургія
6 січня – 23.00. – Agida
7 січня – 10.00 – Fátima
Igreja (Domus Pacis)
о. Євген Колосок


Евура
(7 січня)
Різдвяна св. Літургія
Початок о 10.00 у храмі São Francisco.
о. Антоній-Володимир Павчук



Бежа
(7 січня)
Різдвяна св. Літургія
Початок о 13.00 у храмі
N.S. do Carmo
о. Іван Гудзь

Бажаємо смачної куті, веселих Різдвяних Свят і гарної коляди.
Капеланія українських греко- католицьких священників у Португалії