30 квітня 2007

МІСЯЦЬ ТРАВЕНЬ – ЧАС ПОЧИТАННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ.

На протязі місяця травня у храмі Святого Франциска у місті Евура буде відправлятисьмаївка( молебин до Божої Матері). Відправи будуть у пятницю, суботу і неділю о 20,00.
О.Іван Гудзь.

ПОХОДЖЕННЯ МАЇВКИ

Як відомо, в багатьох європейських народів ще й досі зберігся звичай «маївки» — розваги, гуляння в гаю чи в лісі. Цей звичай теж дуже старий. Уже римляни мали свято «Majuma» на пошану згаданої богині Маї.
Першого травня римляни з самого ранку виходили в поле з музикою, співами. Там вони рвали квіти і трави, в гаях ламали зелене гілля дерев і, принісши додому, квітчали ним двері будинків своїх родичів або друзів.
В це ж свято (воно мало ще другу назву: «Ludi florales») римляни обливали один одного водою і купалися в ріці Тібр, в яку весталки — жриці богині Вести (вони мали обов’язок берегти «вічний вогонь») — кидали очеретяні опудала (згадаймо наших Купала і Морену на «Івана Купала»). Це робилося на честь Сатурна — бога весняних засівів та родючості. Та ще перед Римом, у стародавній Індії, було свято на честь богині Маї, матері природи. Індійці святкували свої маївки в кінці квітня і на початку травня. У франків (IV-V вік по Христі) був звичай у день першого травня карати тих чоловіків, що давали забагато волі своїм жінкам. У греків перше травня — веселе свято весни, подібне до нашого Зеленого Свята. Хати квітчаються зеленню і квітами, долівки в хатах посипають свіжою травою. Все населення виходить у гаї, сади, левади і там влаштовує масові забави. В Швеції, Данії, Англії перше травня з давніх-давен було радісним святом весни. Люди, переважно молодь, виходили в гаї і навколо «травневого дерева», звичайно берези, виводили весняні хороводи (згадаймо наші гаївки). Травневе (майове) дерево було і в римлян, воно звалося у них «Maius, arbor majalis»; у данців воно зветься «Maistrae», в англійців — «Maypole», у французів — «Le Mai», у німців «Maibaum». Колись у деяких європейських країнах селяни збиралися гуртами, сідали верхи на коні і їздили ватагами, тримаючи в руках зелене гілля берези. В Німеччині і Данії це звалося «привозити літо на конях у село». В цей же день церковні братства влаштовували «Majigilder» - веселі забави з закускою і пивом. У багатьох містах Франції був звичай в день першого травня ставити «майове дерево» перед будинком міського мера.За це мер улаштовував народні забави з танцями, співами, жартами.
Звичаї народів.

28 квітня 2007

НЕДІЛЯ РОСЛАБЛЕНОГО


Неділя розслабленого, євангеліє від Івана 5, 1-15.
Св. євангелист Іван розповідає про оздоровлення паралітика, який 38 років чекав біля силуамської купелі і надіявся на оздоровлення. Тоді несподівано прибув Ісус і вмить оздоровив його, а вкінці сказав йому: "Іди і не гріши більше, щоб щось гіршого тобі не сталося". Ісус прийшов на цей світ не тому, щоб чинити чуда, але щоб спасти людей від гріха, який веде до вічної погибелі.Спасіння неможливе без віри. Це добре затямили апостоли, які після Вознесіння Ісуса Христа утверджували віру в людях, роблячи чуда іменем Ісуса Христа. Так, наприклад, в Діяннях апостолів розповідається про чудо, яке вчинив Господь через апостола Петра, воскресивши з мертвих 12-літню дівчину Тавиту. Внаслідок цього чуда багато людей увірували в Христа Господа. Бог як колись, так і сьогодні чинить численні чуда, щоб збуджувати віру в тих з-поміж нас, які ще не вірують, а всіх віруючих укріпити у святій вірі.
о. Іван Гудзь

60 річниця операції "ВІСЛА"


Операція Вісла - злочинний захід етнічної чистки, здійснений польським комуністичним режимом у 1947-му році проти українського населення на історічних українських землях, що відійшли до Польщі після Другої світової війни. Полягав у примусовій депортації (виселенні) українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
9.9.
1944 між кoмуністичними урядами УРСР і Польщі було підписано угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах. Переселення українців з їх етнічних територій, яке мало за умовами угоди носити винятково добровільний характер, проводилося найчастіше примусово і з застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи застосовували найрізноманітніші засоби для зростання масштабів переселення - позбавлення прав українців на землю, ліквідація рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, греко-католицької церкви та інші. В жовтні 1944 -серпні 1946, за даними польських джерел, було переселено 482 тис. осіб. Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил - Української Повстанської Армії та націоналістичного підпілля Організації Українських Націоналістів на території Закерзоння, що становило серйозну загрозу для існування тоталітарного режиму в цілій Польщі. В цих умовах польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі.
Приводом до початку Операція Вісла стала загибель 28.3.
1947 в районі с.Яблонне (на шосе між Балигородом і Тісною) у бою з відділом УПА (ком.-майор С.Хрін) заступника міністра оборони Польщі ген. К.Свєрчевського. В цей же день на засланні політбюро ППР було прийнято рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства - Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське. 28.4.1947 (за ін. даними - 24.4.1947) о 4.00 годині ранку шість польських дивізій (бл. 17 тис.чол.) та відділи Корпусу Безпеченьства Публічного (назва органів польської служби безпеки) оточили місцевості, на яких компактно проживало українське населення. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу. Операція Вісла проводились під безпосереднім керівництвом міністра оборони Польщі маршала Р.Жимерські та ген. С.Моссора. Депортаційні заходи проходили в три етапи: 1-й - з 28.4. до 15.6.1947 виселялись українці з повітів Лісно, Сянік, Перемишль, Ясло, Кросно, Любачів, Горлиці, Ярослав; 2-й - до 30.6.1947 виселялось українське населення з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, Грубешів.

25 квітня 2007


Свята Вервиця - Школа Християнської Досконалості
Таємниця - це річ свята і нелегка для зрозуміння. Усі діяння Ісуса Христа святі і Божественні, поза як Він є одночасно Богом і чоловіком.
Тому справедливо, що діяння Ісуса Христа і Пресвятої Діви називаються таємницями: приходять бо на пам'ять незчисленні чуда, глибокі досконалості і піднесені повчання одкровень через Святого Духа покірним і простим душам, котрі їх шанують. Діяння Ісуса і Марії можуть називатися також чудовими квітами, запах і краса яких відома тільки тим, хто наближається до них, вдихає їх запах і відкриває їх вінок за допомогою старанних та виважених роздумів.
Св. Домінік поділив життя Господа нашого і Його Пресвятої Матері на п'ятнадцять таємниць, що виявляють нам їхні чесноти і головні діяння. Ці п'ятнадцять картин повинні служити нам за правило і взірець у нашому житті. Вони наче п'ятнадцять смолоскипів, що освітлюють наш шлях у мандрівці цим світом.
П'ятнадцять блискучих дзеркал і факелів, що сприяють пізнанню Ісуса і Матері, а також самих себе, та запаленню ревних шанувальників вогнем їх любові; п'ятнадцять печей, у небесному промінні яких можна цілковито себе знищити. Цьому прекрасному способу моління Пресвята Діва навчила св. Домініка, коли порадила йому проповідувати Вервицю з метою розбудити побожність християн і оживити в серцях любов до Ісуса Христа.
Навчила цього і блаженний Алана де Рупе: "Ця молитва дуже корисна, - сказала йому, - і дуже Мені приємна: читання сто п'ятдесят разів "Богородице Діво". Однак ще більше до вподоби Мені, як чинять ті, хто до читання "Богородице Діво" додають роздуми про життя, муки, і славу Ісуса Христа, бо саме роздуми є душею цієї молитви".
Справді, без розважань над Святими Тайнами нашого спасіння Вервиця була б, мабуть, нічим іншим, як тілом без душі, матерією, позбавленою форми. Роздуми відрізняють Вервицю від інших побожних практик.
Перша частина Вервиці
Перша частина Вервиці містить п'ять таємниць: перша таємниця - це повідомлення Архангелом Гавриїлом Пресвятої Діви; друга - Відвідини св. Єлизавети; третя - народження Ісуса Христа; четверта - жертвування Дитятка Ісус у храмі і очищення Пресвятої Діви; п'ята - знайдення Ісуса у храмі серед вчених мужів.
Таємниці ті називаються радісними, бо несуть вони радість усьому світові. Пресвята Діва і Ангели теж переповнилися радістю у ту щасливу мить, коли Син Божий Воплотився. Св. Єлизавета і св. Іван Хреститель наповнилися радістю, коли їх відвідали Ісус й Марія. Небо і Земля радувалися, коли народився Спаситель. Симеон відчув велику втіху, беручи на руки Ісуса. Вчені мужі були охоплені здивуванням, коли слухали відповіді Ісуса. А хто ж буде спроможний висловити радість Марії і Йосифа, коли знайшли Ісуса після трьох днів відсутності?
Друга частина Вервиці
Друга частина Вервиці складається з п'яти страсних таємниць, у яких повстає перед нами Ісус Христос виснажений стражданнями, вкритий ранами, обтяжений ганьбою і болем. Перша - це молитва Ісуса і Його ангела в Оливковому Саду; друга - бичування; третя - увінчання терновим вінцем; четверта - Ісуса обтяжують Хрестом; п'ята - розп'яття і смерть Ісуса на Голготі.
Третя частина Вервиці
Третя частина Вервиці теж містить п'ять таємниць, названих славними, оскільки роздумується у них про Ісуса і Марію у тріумфі та славі. Перша - це воскресіння з мертвих Ісуса Христа; друга - вознесіння; третя - зіслання Духа Святого на апостолів; четверта - успіння Пресвятої Діви; п'ята - її коронація. Це п'ятнадцять вільних квітів Містичної Троянди; на них люблять затримуватися мудрі бджоли, душі побожні, щоби зібрати з них предивний нектар і зробити з нього мед ґрунтовної побожності.

Évora

24 квітня 2007

29 квітня у Києво-Галицькому Верховному Архиєпископстві – День хворого

Згідно із Постановою Позачергового Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ від 16 січня 2006 року, щороку у Неділю розслабленого (4 неділя по Воскресінні) наша Церква відзначає День хворого. Цього року цей день припадає на 29 квітня.
«Відзначення Дня хворого, яке має на меті привернути увагу християнської спільноти та громадськості до проблем хворих, їх родин і тих, хто ними піклується та облегшує їхні страждання є особливою подією у житті Церкви», - прокоментували важливість цієї події у Комісії у справах душпастирства охорони здоров'я УГКЦ...
Повний текст прес-релізу >>>

23 квітня 2007

Назви свят літургійного року
Назви релігійних свят побутують у богословській літературі в повній та скороченій формах. Наприклад: Різдво, Різдво Христове і Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Повні назви свят можуть бути поширені різними додатками відповідно до вимог стилю й контексту. Високу частотність вжитку мають народні варіянти: Покров Пресвятої Богородиці — Покрова, Квітна неділя — Вербна неділя.
У цьому списку подаємо рекомендовані форми назв свят літургійного року.
Пасхальний (рухомий) цикл
Неділя митаря і фарисея
Неділя блудного сина
Неділя м’ясопусна. М’ясопусна неділя
Неділя сиропусна. Сиропусна неділя
Великий піст. Чотиридесятниця
Перша неділя Великого посту
Неділя хрестопоклонна. Хрестопоклонна неділя
Лазарева субота
Квітна неділя. Вхід Господній у Єрусалим
Великий четвер
Велика п’ятниця
Велика субота
Воскресення Христове. Пасха. Великдень
Світлий понеділок
Світлий вівторок
Томина неділя. Антипасха
Неділя мироносиць
Неділя розслабленого
Переполовинення П’ятдесятниці (замість Переполовення П’ятидесятниці)
Неділя самарянки
Неділя сліпородженого
Вознесення Господнє
Неділя святих Отців Нікейського Собору
П’ятдесятниця. День Пресвятої Тройці. Зішестя Святого Духа (а не Зшестя). Зіслання Святого Духа
День Святого Духа. Понеділок Святого Духа
Неділя всіх святих
Друга неділя після Зіслання Святого Духа
Неділя всіх святих українського народу
Місячний (нерухомий) цикл: Господні свята
Початок індикту. Початок церковного року (а не Начало)
Воздвиження Чесного Хреста
Неділя святих Праотців (перед Різдвом)
Неділя святих Отців (перед Різдвом)
Різдво Христове
Обрізання Господа нашого Ісуса Христа
Богоявлення Господнє. Просвічення
Преображення Господнє
Місячний (нерухомий) цикл: Богородичні свята
Різдво Пресвятої Богородиці
Покров (-ову) Пресвятої Богородиці. Покрова (-ови) — нар.
Введення у храм Пресвятої Богородиці
Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною
Собор Пресвятої Богородиці
Стрітення Господнє
Благовіщення Пресвятої Богородиці
Успення Пресвятої Богородиці

Місячний (нерухомий) цикл: свята святих
Спомин чуда архистратига Михаїла в Колоссах
Переставлення святого апостола і євангелиста Йоана Богослова
Неділя святих Отців Сьомого Вселенського Собору
Собор архистратига Михаїла
Святого Миколая Чудотворця
Святого первомученика Стефана
Різдво святого Йоана Хрестителя
Святих апостолів Петра й Павла
Усікновення чесної голови святого Йоана Хрестителя

Неділя мироносиць євангеліє від Лк. 15,43-16,8


Сьогоднішня євангелія закликає нас, що би за всяку ціну позбутися страху, кажучи: Не жахайтеся! Не бійтеся! Вам, що Христа шукаєте, не маєте причини до страху. Бо Христос устав із мертвих він смертю смерть подолав. Вся людська сила і злоба будуть знищені, печаті гробу зірвано, камінь відвалений, сторожі повтікали. Христос переміг! Він живе і тріумфує!Не біймося і ми, що шукаємо Христа живого, воскреслого! Нехай страхаються радше ті, що шукали і шукають Христа, щоб його убити, щоб його знищити, ті, що відважилися богохулити. Якщо ми в нашому житті шукаємо Христа тоді не страхаймося ворожих сил. Не шукаймо його поміж мертвими, Христа історичного, такого, який лише колись жив, діяв. Зате шукаймо Христа воскреслого, живого, Христа тріумфуючого. Лише такий Ісус може бути нашою опорою, силою, провідником і остаточною перемогою. Станьмо відважно від прапор Христовий. Без смутку і страху впроваджуймо Христа в усі ділянки нашого життя, нехай він їх оживляє, нами керує. Поширюймо царство Боже всюди де лише живемо і працюємо. Тоді зчезнуть з наших сердець смуток і страх, а оживлятиме нас сильне довір’я в безмежне Боже провидіння. Син Божий прийшов на Землю, щоб люди мали життя вдосталь (Йо 10, 10), щоб ввійшли у Боже Царство, яке з його приходом воно наблизилося до людей і від людей вимагається покаятися та вірувати (Мк 1, 15). Віра у воскресіння є тим чинником, що змінює людину на дорозі до правди. Амінь
o.HUDZ IVAN

Томина недеiля


Сьогодні Христос через брак віри апостола Томи повчає нас, що не потрібно бути в кімнаті з апостолам, щоб вірити у Христове Воскресіння. Слухаючи слова Христа, ми можемо іти за ним, вірити у Його обіцянку воскресіння на страшному суді до вічної радості з Богом або до вічної муки у пеклі без Нього. Апостол Петро бувши безпосередньо біля Ісуса слухав слова Христа і у своєму листі намагався їх передати майбутнім поколінням: «Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь - під час об'явлення Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі, осягаючи ціль вашої віри - спасіння душ ваших» (І Пт. 1, 6-9). Ці слова відносяться вповні до нас. Нехай кожному Воскреслий Христос освітить його віру, щоб з нею освічувати і дарувати світло любові іншим.У цей день ми в особливий спосіб згадуємо померлих, для яких у пісні Христос Воскрес звістуємо про перемогу світла над темрявою, добра над злом. Ідучи на цвинтар беремо з собою свічку для того, щоб засвідчити свою пам'ять про наших покійних рідних і знайомих.
o.Ivan Hudz

Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!

Хай вся земля радіє –
весь християнський люд усієї планети
РАЗОМ
святкує найвеличніше свято -
Воскресіння Христове – Великдень!
Всі дзвони у всіх церквах суголосно дзвонять!
Усі серця гармонійно радіють!

8 квітня 2007 р. Évora